ерудитний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний еруди́тний еруди́тна еруди́тне еруди́тні
родовий еруди́тного еруди́тної еруди́тного еруди́тних
давальний еруди́тному еруди́тній еруди́тному еруди́тним
знахідний еруди́тний, еруди́тного еруди́тну еруди́тне еруди́тні, еруди́тних
орудний еруди́тним еруди́тною еруди́тним еруди́тними
місцевий на/в еруди́тному, еруди́тнім на/в еруди́тній на/в еруди́тному, еруди́тнім на/в еруди́тних