епітетний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний епі́тетний епі́тетна епі́тетне епі́тетні
родовий епі́тетного епі́тетної епі́тетного епі́тетних
давальний епі́тетному епі́тетній епі́тетному епі́тетним
знахідний епі́тетний, епі́тетного епі́тетну епі́тетне епі́тетні, епі́тетних
орудний епі́тетним епі́тетною епі́тетним епі́тетними
місцевий на/в епі́тетному, епі́тетнім на/в епі́тетній на/в епі́тетному, епі́тетнім на/в епі́тетних