еполетний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний еполе́тний еполе́тна еполе́тне еполе́тні
родовий еполе́тного еполе́тної еполе́тного еполе́тних
давальний еполе́тному еполе́тній еполе́тному еполе́тним
знахідний еполе́тний еполе́тну еполе́тне еполе́тні
орудний еполе́тним еполе́тною еполе́тним еполе́тними
місцевий на/в еполе́тному, еполе́тнім на/в еполе́тній на/в еполе́тному, еполе́тнім на/в еполе́тних