ДИВУВА́ТИ (викликати подив незвичайністю),ВРАЖА́ТИ, ЧУДУВА́ТИрозм.,ЗАЧУДО́ВУВАТИрозм.; ПРИГОЛО́МШУВАТИ (надто сильно дивувати); ЕПАТУВА́ТИкнижн. (порушенням загальноприйнятих норм, правил). - Док.: здивува́ти, вра́зити, зчудува́ти, зачудува́ти, приголо́мшити, епатува́ти. Одне лише дивувало в його поведінці: усіх заставляв сміятися, а сам не сміявся (Григорій Тютюнник); Коструб вражав людей своєю нелюдською силою і вмінням гратися гирями, мов пампушками (М. Чабанівський); Книш чудував усіх тими бумагами, які лучалося йому стрівати в поліції (Панас Мирний); А все-таки почув [Боровий] новину, і таку, що аж зачудувала його (Я. Гримайло); До революції в Одесі видавалася газета "Копейка", і любила вона приголомшувати читачів усілякими сенсаціями (В. Большак); Його полотна нікого не ображають, не епатують (М. Слабошпицький).