-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив епатува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   епату́ймо
2 особа епату́й епату́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа епатува́тиму епатува́тимемо, епатува́тимем
2 особа епатува́тимеш епатува́тимете
3 особа епатува́тиме епатува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа епату́ю епату́ємо, епату́єм
2 особа епату́єш епату́єте
3 особа епату́є епату́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
епату́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. епатува́в епатува́ли
жін. р. епатува́ла
сер. р. епатува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
епато́ваний
Безособова форма
епато́вано
Дієприслівник
епатува́вши

Словник синонімів

ДИВУВА́ТИ (викликати подив незвичайністю),ВРАЖА́ТИ, ЧУДУВА́ТИрозм.,ЗАЧУДО́ВУВАТИрозм.; ПРИГОЛО́МШУВАТИ (надто сильно дивувати); ЕПАТУВА́ТИкнижн. (порушенням загальноприйнятих норм, правил). - Док.: здивува́ти, вра́зити, зчудува́ти, зачудува́ти, приголо́мшити, епатува́ти. Одне лише дивувало в його поведінці: усіх заставляв сміятися, а сам не сміявся (Григорій Тютюнник); Коструб вражав людей своєю нелюдською силою і вмінням гратися гирями, мов пампушками (М. Чабанівський); Книш чудував усіх тими бумагами, які лучалося йому стрівати в поліції (Панас Мирний); А все-таки почув [Боровий] новину, і таку, що аж зачудувала його (Я. Гримайло); До революції в Одесі видавалася газета "Копейка", і любила вона приголомшувати читачів усілякими сенсаціями (В. Большак); Його полотна нікого не ображають, не епатують (М. Слабошпицький).