емітівний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний емітівни́й емітівна́ емітівне́ емітівні́
родовий емітівно́го емітівно́ї емітівно́го емітівни́х
давальний емітівно́му емітівні́й емітівно́му емітівни́м
знахідний емітівни́й, емітівно́го емітівну́ емітівне́ емітівні́, емітівни́х
орудний емітівни́м емітівно́ю емітівни́м емітівни́ми
місцевий на/в емітівно́му, емітівні́м на/в емітівні́й на/в емітівно́му, емітівні́м на/в емітівни́х