емітований 2 значення

-1-
дієприкметник
(випущений в результаті емісії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний еміто́ваний еміто́вана еміто́ване еміто́вані
родовий еміто́ваного еміто́ваної еміто́ваного еміто́ваних
давальний еміто́ваному еміто́ваній еміто́ваному еміто́ваним
знахідний еміто́ваний, еміто́ваного еміто́вану еміто́ване еміто́вані, еміто́ваних
орудний еміто́ваним еміто́ваною еміто́ваним еміто́ваними
місцевий на/в еміто́ваному, еміто́ванім на/в еміто́ваній на/в еміто́ваному, еміто́ванім на/в еміто́ваних
-2-
дієприкметник
(випромінений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний еміто́ваний еміто́вана еміто́ване еміто́вані
родовий еміто́ваного еміто́ваної еміто́ваного еміто́ваних
давальний еміто́ваному еміто́ваній еміто́ваному еміто́ваним
знахідний еміто́ваний, еміто́ваного еміто́вану еміто́ване еміто́вані, еміто́ваних
орудний еміто́ваним еміто́ваною еміто́ваним еміто́ваними
місцевий на/в еміто́ваному, еміто́ванім на/в еміто́ваній на/в еміто́ваному, еміто́ванім на/в еміто́ваних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний еміто́ваний еміто́вана еміто́ване еміто́вані
родовий еміто́ваного еміто́ваної еміто́ваного еміто́ваних
давальний еміто́ваному еміто́ваній еміто́ваному еміто́ваним
знахідний еміто́ваний, еміто́ваного еміто́вану еміто́ване еміто́вані, еміто́ваних
орудний еміто́ваним еміто́ваною еміто́ваним еміто́ваними
місцевий на/в еміто́ваному, еміто́ванім на/в еміто́ваній на/в еміто́ваному, еміто́ванім на/в еміто́ваних