емітований 2 значення
-1-
дієприкметник
(випущений в результаті емісії)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еміто́ваний | еміто́вана | еміто́ване | еміто́вані |
| родовий | еміто́ваного | еміто́ваної | еміто́ваного | еміто́ваних |
| давальний | еміто́ваному | еміто́ваній | еміто́ваному | еміто́ваним |
| знахідний | еміто́ваний, еміто́ваного | еміто́вану | еміто́ване | еміто́вані, еміто́ваних |
| орудний | еміто́ваним | еміто́ваною | еміто́ваним | еміто́ваними |
| місцевий | на/в еміто́ваному, еміто́ванім | на/в еміто́ваній | на/в еміто́ваному, еміто́ванім | на/в еміто́ваних |
-2-
дієприкметник
(випромінений)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еміто́ваний | еміто́вана | еміто́ване | еміто́вані |
| родовий | еміто́ваного | еміто́ваної | еміто́ваного | еміто́ваних |
| давальний | еміто́ваному | еміто́ваній | еміто́ваному | еміто́ваним |
| знахідний | еміто́ваний, еміто́ваного | еміто́вану | еміто́ване | еміто́вані, еміто́ваних |
| орудний | еміто́ваним | еміто́ваною | еміто́ваним | еміто́ваними |
| місцевий | на/в еміто́ваному, еміто́ванім | на/в еміто́ваній | на/в еміто́ваному, еміто́ванім | на/в еміто́ваних |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еміто́ваний | еміто́вана | еміто́ване | еміто́вані |
| родовий | еміто́ваного | еміто́ваної | еміто́ваного | еміто́ваних |
| давальний | еміто́ваному | еміто́ваній | еміто́ваному | еміто́ваним |
| знахідний | еміто́ваний, еміто́ваного | еміто́вану | еміто́ване | еміто́вані, еміто́ваних |
| орудний | еміто́ваним | еміто́ваною | еміто́ваним | еміто́ваними |
| місцевий | на/в еміто́ваному, еміто́ванім | на/в еміто́ваній | на/в еміто́ваному, еміто́ванім | на/в еміто́ваних |