емерджентний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний емердже́нтний емердже́нтна емердже́нтне емердже́нтні
родовий емердже́нтного емердже́нтної емердже́нтного емердже́нтних
давальний емердже́нтному емердже́нтній емердже́нтному емердже́нтним
знахідний емердже́нтний емердже́нтну емердже́нтне емердже́нтні
орудний емердже́нтним емердже́нтною емердже́нтним емердже́нтними
місцевий на/в емердже́нтному, емердже́нтнім на/в емердже́нтній на/в емердже́нтному, емердже́нтнім на/в емердже́нтних