-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив емансипува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   емансипу́ймо
2 особа емансипу́й емансипу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа емансипува́тиму емансипува́тимемо, емансипува́тимем
2 особа емансипува́тимеш емансипува́тимете
3 особа емансипува́тиме емансипува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа емансипу́ю емансипу́ємо, емансипу́єм
2 особа емансипу́єш емансипу́єте
3 особа емансипу́є емансипу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
емансипу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. емансипува́в емансипува́ли
жін. р. емансипува́ла
сер. р. емансипува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
емансипо́ваний
Безособова форма
емансипо́вано
Дієприслівник
емансипува́вши

Словник синонімів

I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в’язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю),ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИкнижн. (від якоїсь залежності). - Док.: звільни́ти, ви́пустити, відпусти́ти, позба́вити, ви́вільнити, емансипува́ти. Зарплату підвищили. Інші вимоги частково задовольнили. Арештованих згодом звільнили (І. Кулик); Так пані вже каже: - Хочу три рублі, та, може, й за три ще не одпущу (Марко Вовчок); Не позбавляють [жандарми] мене своєї ласкавої опіки (М. Коцюбинський). - Пор. 1. визволя́ти.