емансипований 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: емансипувати)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний емансипо́ваний емансипо́вана емансипо́ване емансипо́вані
родовий емансипо́ваного емансипо́ваної емансипо́ваного емансипо́ваних
давальний емансипо́ваному емансипо́ваній емансипо́ваному емансипо́ваним
знахідний емансипо́ваний, емансипо́ваного емансипо́вану емансипо́ване емансипо́вані, емансипо́ваних
орудний емансипо́ваним емансипо́ваною емансипо́ваним емансипо́ваними
місцевий на/в емансипо́ваному, емансипо́ванім на/в емансипо́ваній на/в емансипо́ваному, емансипо́ванім на/в емансипо́ваних
-2-
прикметник
(який дістав емансипацію)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний емансипо́ваний емансипо́вана емансипо́ване емансипо́вані
родовий емансипо́ваного емансипо́ваної емансипо́ваного емансипо́ваних
давальний емансипо́ваному емансипо́ваній емансипо́ваному емансипо́ваним
знахідний емансипо́ваний, емансипо́ваного емансипо́вану емансипо́ване емансипо́вані, емансипо́ваних
орудний емансипо́ваним емансипо́ваною емансипо́ваним емансипо́ваними
місцевий на/в емансипо́ваному, емансипо́ванім на/в емансипо́ваній на/в емансипо́ваному, емансипо́ванім на/в емансипо́ваних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний емансипо́ваний емансипо́вана емансипо́ване емансипо́вані
родовий емансипо́ваного емансипо́ваної емансипо́ваного емансипо́ваних
давальний емансипо́ваному емансипо́ваній емансипо́ваному емансипо́ваним
знахідний емансипо́ваний, емансипо́ваного емансипо́вану емансипо́ване емансипо́вані, емансипо́ваних
орудний емансипо́ваним емансипо́ваною емансипо́ваним емансипо́ваними
місцевий на/в емансипо́ваному, емансипо́ванім на/в емансипо́ваній на/в емансипо́ваному, емансипо́ванім на/в емансипо́ваних