ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Дкнижн.,ІНДИВІ́ДУУМкнижн., СУБ’Є́КТрозм.,ПЕРСО́НАуроч., заст., ірон.;ЕЛЕМЕ́НТрозм. (про особу перев. з негативними рисами). Пушкін був людиною у найвищому значенні цього слова (М. Рильський); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю в найширшому розумінні цього слова (П. Загребельний); Багатогранне життя цієї великої російської індивідуальності [Горького] пройшло в складних глибоко повчальних умовах (І. Ле); І сам я в усій своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком (І. Франко); - Де його військо? Жодної душі не видно в степу, хоча їх там.. безліч (О. Гончар); Кожен із них [літераторів], як справжній високорозвинений культурний індивід, має притаманні йому особливості (Я. Качура); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Бійці привели до них якогось загадкового суб’єкта, не то військового, не то цивільного (О. Гончар); - Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер).

ОСНО́ВИмн. (сукупність найважливіших відомостей із певної галузі науки), ЕЛЕМЕ́НТИмн.,ПОЧА́ТКИмн.,АЗИ́мн.,А́ЗБУКА, АБЕ́ТКА, НАЧА́ЛАмн.Тут [у Петербурзькому училищі] Олександр Саєнко здобуває основи художньої освіти (з газети); Елементи ядерної фізики; Планіметрія й стереометрія - то лише початки, азбука математики (І. Франко); Ази арифметики; Абетка біології.

ЧАСТИ́НА (окрема одиниця, шматок тощо, які відділяються від чогось цілого; складова одиниця чогось цілого), ЕЛЕМЕНТ, ЧА́СТКА. Частина стіни з тріском вивалилась (С. Скляренко); Частину речей і більшість баранів було врятовано (З. Тулуб); Раніше, ніж починати снідання, старійшина ламав хліб, брав частку від страв і кидав це у вогнище, бо, як вірили, під ними жили душі пращурів (С. Скляренко).

ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Дкнижн.,ІНДИВІ́ДУУМкнижн., СУБ’Є́КТрозм.,ПЕРСО́НАуроч., заст., ірон.;ЕЛЕМЕ́НТрозм. (про особу перев. з негативними рисами). Пушкін був людиною у найвищому значенні цього слова (М. Рильський); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю в найширшому розумінні цього слова (П. Загребельний); Багатогранне життя цієї великої російської індивідуальності [Горького] пройшло в складних глибоко повчальних умовах (І. Ле); І сам я в усій своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком (І. Франко); - Де його військо? Жодної душі не видно в степу, хоча їх там.. безліч (О. Гончар); Кожен із них [літераторів], як справжній високорозвинений культурний індивід, має притаманні йому особливості (Я. Качура); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Бійці привели до них якогось загадкового суб’єкта, не то військового, не то цивільного (О. Гончар); - Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер).

ОСНО́ВИмн. (сукупність найважливіших відомостей із певної галузі науки), ЕЛЕМЕ́НТИмн.,ПОЧА́ТКИмн.,АЗИ́мн.,А́ЗБУКА, АБЕ́ТКА, НАЧА́ЛАмн.Тут [у Петербурзькому училищі] Олександр Саєнко здобуває основи художньої освіти (з газети); Елементи ядерної фізики; Планіметрія й стереометрія - то лише початки, азбука математики (І. Франко); Ази арифметики; Абетка біології.

ЧАСТИ́НА (окрема одиниця, шматок тощо, які відділяються від чогось цілого; складова одиниця чогось цілого), ЕЛЕМЕНТ, ЧА́СТКА. Частина стіни з тріском вивалилась (С. Скляренко); Частину речей і більшість баранів було врятовано (З. Тулуб); Раніше, ніж починати снідання, старійшина ламав хліб, брав частку від страв і кидав це у вогнище, бо, як вірили, під ними жили душі пращурів (С. Скляренко).