електрифікований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний електрифіко́ваний електрифіко́вана електрифіко́ване електрифіко́вані
родовий електрифіко́ваного електрифіко́ваної електрифіко́ваного електрифіко́ваних
давальний електрифіко́ваному електрифіко́ваній електрифіко́ваному електрифіко́ваним
знахідний електрифіко́ваний електрифіко́вану електрифіко́ване електрифіко́вані
орудний електрифіко́ваним електрифіко́ваною електрифіко́ваним електрифіко́ваними
місцевий на/в електрифіко́ваному, електрифіко́ванім на/в електрифіко́ваній на/в електрифіко́ваному, електрифіко́ванім на/в електрифіко́ваних