електризований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний електризо́ваний електризо́вана електризо́ване електризо́вані
родовий електризо́ваного електризо́ваної електризо́ваного електризо́ваних
давальний електризо́ваному електризо́ваній електризо́ваному електризо́ваним
знахідний електризо́ваний електризо́вану електризо́ване електризо́вані
орудний електризо́ваним електризо́ваною електризо́ваним електризо́ваними
місцевий на/в електризо́ваному, електризо́ванім на/в електризо́ваній на/в електризо́ваному, електризо́ванім на/в електризо́ваних