ексцентричний 2 значення

-1-
прикметник
(контрастний, незвичайний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ексцентри́чний ексцентри́чна ексцентри́чне ексцентри́чні
родовий ексцентри́чного ексцентри́чної ексцентри́чного ексцентри́чних
давальний ексцентри́чному ексцентри́чній ексцентри́чному ексцентри́чним
знахідний ексцентри́чний, ексцентри́чного ексцентри́чну ексцентри́чне ексцентри́чні, ексцентри́чних
орудний ексцентри́чним ексцентри́чною ексцентри́чним ексцентри́чними
місцевий на/в ексцентри́чному, ексцентри́чнім на/в ексцентри́чній на/в ексцентри́чному, ексцентри́чнім на/в ексцентри́чних

Словник синонімів

НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙкнижн.,ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙрідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙкнижн. (про явище, подію тощо - який виходить із ряду звичайних); ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ, ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ (який не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, уявленням); НЕБУДЕ́ННИЙ (який відрізняється від того, що є завжди або скрізь, і тому сприймається в позитивному плані). Це були незвичайні збори.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів (О. Гончар); Неординарне рішення; Нічого особливого він поки що не вигадав (Д. Ткач); Та й клямка ж то була неабияка: гладкий дерев’яний кілок з прикріпленим до нього дерев’яним зазубцем (І. Франко); Вероніка теж була незвична - в новій коричневій шубці (П. Загребельний); Робота була спішна й екстраординарна (Ю. Смолич); Олеся чарувала його ексцентричними позами, кокетством, танцями (І. Нечуй-Левицький); Все було сьогодні разючо новим, незвичним, небуденним (О. Гончар). - Пор. 1. винятко́вий, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.
-2-
прикметник
(який не має спільного центра)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ексцентри́чний ексцентри́чна ексцентри́чне ексцентри́чні
родовий ексцентри́чного ексцентри́чної ексцентри́чного ексцентри́чних
давальний ексцентри́чному ексцентри́чній ексцентри́чному ексцентри́чним
знахідний ексцентри́чний, ексцентри́чного ексцентри́чну ексцентри́чне ексцентри́чні, ексцентри́чних
орудний ексцентри́чним ексцентри́чною ексцентри́чним ексцентри́чними
місцевий на/в ексцентри́чному, ексцентри́чнім на/в ексцентри́чній на/в ексцентри́чному, ексцентри́чнім на/в ексцентри́чних

Словник синонімів

НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙкнижн.,ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙрідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙкнижн. (про явище, подію тощо - який виходить із ряду звичайних); ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ, ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ (який не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, уявленням); НЕБУДЕ́ННИЙ (який відрізняється від того, що є завжди або скрізь, і тому сприймається в позитивному плані). Це були незвичайні збори.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів (О. Гончар); Неординарне рішення; Нічого особливого він поки що не вигадав (Д. Ткач); Та й клямка ж то була неабияка: гладкий дерев’яний кілок з прикріпленим до нього дерев’яним зазубцем (І. Франко); Вероніка теж була незвична - в новій коричневій шубці (П. Загребельний); Робота була спішна й екстраординарна (Ю. Смолич); Олеся чарувала його ексцентричними позами, кокетством, танцями (І. Нечуй-Левицький); Все було сьогодні разючо новим, незвичним, небуденним (О. Гончар). - Пор. 1. винятко́вий, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ексцентри́чний ексцентри́чна ексцентри́чне ексцентри́чні
родовий ексцентри́чного ексцентри́чної ексцентри́чного ексцентри́чних
давальний ексцентри́чному ексцентри́чній ексцентри́чному ексцентри́чним
знахідний ексцентри́чний, ексцентри́чного ексцентри́чну ексцентри́чне ексцентри́чні, ексцентри́чних
орудний ексцентри́чним ексцентри́чною ексцентри́чним ексцентри́чними
місцевий на/в ексцентри́чному, ексцентри́чнім на/в ексцентри́чній на/в ексцентри́чному, ексцентри́чнім на/в ексцентри́чних