екстраполювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив екстраполюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   екстраполю́ймо
2 особа екстраполю́й екстраполю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа екстраполюва́тиму екстраполюва́тимемо, екстраполюва́тимем
2 особа екстраполюва́тимеш екстраполюва́тимете
3 особа екстраполюва́тиме екстраполюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа екстраполю́ю екстраполю́ємо, екстраполю́єм
2 особа екстраполю́єш екстраполю́єте
3 особа екстраполю́є екстраполю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
екстраполю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. екстраполюва́в екстраполюва́ли
жін. р. екстраполюва́ла
сер. р. екстраполюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
екстрапольо́ваний
Безособова форма
екстрапольо́вано
Дієприслівник
екстраполюва́вши