екстрагувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | екстрагува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | екстрагу́ймо | |
| 2 особа | екстрагу́й | екстрагу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | екстрагува́тиму | екстрагува́тимемо, екстрагува́тимем |
| 2 особа | екстрагува́тимеш | екстрагува́тимете |
| 3 особа | екстрагува́тиме | екстрагува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | екстрагу́ю | екстрагу́ємо, екстрагу́єм |
| 2 особа | екстрагу́єш | екстрагу́єте |
| 3 особа | екстрагу́є | екстрагу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| екстрагу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | екстрагува́в | екстрагува́ли |
| жін. р. | екстрагува́ла | |
| сер. р. | екстрагува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| екстраго́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| екстраго́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| екстрагува́вши | ||