-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний експлуата́тор експлуата́тори
родовий експлуата́тора експлуата́торів
давальний експлуата́торові, експлуата́тору експлуата́торам
знахідний експлуата́тора експлуата́торів
орудний експлуата́тором експлуата́торами
місцевий на/в експлуата́торові, експлуата́торі на/в експлуата́торах
кличний експлуата́торе експлуата́тори

Словник синонімів

ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Нзаст.Для того, щоб пасти свою худобу, казахська біднота мусила була орендувати землю в своїх гнобителів (О. Донченко); Повстання проти утискувачів; Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко); Безбожний царю! Творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! (Т. Шевченко); Розпалився до краю, розгнівався староста, з лайкою на Харитоненка напустився - душитель клятий, павук, гнобитель (К. Гордієнко); - Щось затівають пани-ляхи, - сказав один козак. - Хитрують, душмани, - погодився й другий (П. Панч). - Пор. експлуата́тор.
ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬрозм., КРОВОПИ́ВЦЯрозм.,КРОВОЖЕ́Ррозм., СПРУТ розм.,ПАРАЗИ́Трозм.,П’Я́ВКАрозм.,ЖИВОДЕ́Ррозм.,ШКУРОДЕ́Ррозм.,ШКУРОЛУ́Прозм.,ЖИВОЇ́Дрозм.,ЖИВОЛУ́Прозм.Експлуататор бачить [у гуцулі] лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич); На рідкість жорстокими визискувачами виявились поміщики Базилевські (О. Гончар); Пливуть золоті річки і спадають в кишені тим, хто сам не робить, всяким хижакам (М. Коцюбинський); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п’явок і кровопивців (В. Еллан); - А я й не знав, Терентію, що ви такий живодер. Досі думав, що ваша рука лише на карбованці лежить, а тепер ви її на душу положили (М. Стельмах); - Коли забирати землю в живоїдів, то в усіх чисто (І. Муратов). - Пор. гноби́тель.
ЗДИ́РНИКрозм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]розм.,ДРАПІ́КА[ДРЯПІ́КА]розм.,ДРАПІ́ЖКА[ДРЯПІ́ЖКА]розм.,ДЕРІ́Йрозм.,ДЕРУ́Нрозм., ЗДИ́РЦЯдіал., ДЕРИ́ЛЮДрідко.На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор.