експедіювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | експедіюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | експедію́ймо | |
2 особа | експедію́й | експедію́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | експедіюва́тиму | експедіюва́тимемо, експедіюва́тимем |
2 особа | експедіюва́тимеш | експедіюва́тимете |
3 особа | експедіюва́тиме | експедіюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | експедію́ю | експедію́ємо, експедію́єм |
2 особа | експедію́єш | експедію́єте |
3 особа | експедію́є | експедію́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
експедію́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | експедіюва́в | експедіюва́ли |
жін. р. | експедіюва́ла | |
сер. р. | експедіюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
експедійо́ваний | ||
Безособова форма | ||
експедійо́вано | ||
Дієприслівник | ||
експедіюва́вши |