дієздатний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дієзда́тний дієзда́тна дієзда́тне дієзда́тні
родовий дієзда́тного дієзда́тної дієзда́тного дієзда́тних
давальний дієзда́тному дієзда́тній дієзда́тному дієзда́тним
знахідний дієзда́тного, дієзда́тний дієзда́тну дієзда́тне дієзда́тних, дієзда́тні
орудний дієзда́тним дієзда́тною дієзда́тним дієзда́тними
місцевий на/у дієзда́тному, дієзда́тнім на/у дієзда́тній на/у дієзда́тному, дієзда́тнім на/у дієзда́тних

Словник синонімів

ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙрозм., ДОХОДЖА́ЛИЙрозм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Кобилянська); Перед ним сидить зріла дівчина, як оці грона винограду (М. Томчаній); - Пригоничі таки впіймали двох здорових, вже дійшлих парубків (І. Нечуй-Левицький); [Хвеся:] Хіба ж не старі? У нас такого доходжалого парубка дядьком дражнять!.. (М. Кропивницький). - Пор. доро́слий.