ПЕРСОНА́Ж (художнього твору), ПО́СТАТЬ, ДІЯ́Чзаст.; ОСО́БА (перев. із сл. дійова); ГЕРО́Й (головний). В шкільній повісті, може, як ні в якій іншій, всі персонажі - і вчителі, і директор, і школярі, і піонервожатий - мають бути реальними, відчутними людьми (О. Донченко); Перед Святим вечором вдень грала музика в саду міському, а в церквах були вряджені вертепи з діячами (Леся Українка); Народ - козацька маса, селянство, міське ремісництво - є активною дійовою особою в опері К. Данькевича ["Богдан Хмельницький"] (з газети); Про других особ [осіб] - небагато маю що сказати: всі вони змальовані яскраво і дотепно (Панас Мирний); Героєм одного Вашого [О. Маковея] оповідання був доктор Долинський, дуже подібний до самого себе і до Вас трохи (В. Стефаник).