ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯкнижн., ОПЕРА́ЦІЯрозм., ЧИН уроч., УЧИ́Н[ВЧИН]заст., уроч.,ДІ́ЙСТВОзаст., ДІ́ЛАННЯдіал.;ПРА́КТИКА (перев. застосування набутих знань у певній галузі); РУХ (громадський, масовий). Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність (Г. Хоткевич); Краю мій, чи я зробив усе, що треба, в дії й слові?.. (В. Сосюра); Політична.. воля в Росії не може бути осягнута інакше, як спільною акцією всіх її освічених народів (М. Драгоманов); Ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятсот кіло риби (О. Донченко); В столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином (В. Підмогильний); Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (М. Старицький); Кіндрат Комар обгорнув себе скупим, бережливим дійством. Дає в позичку хлібця пуд, просить повернути два (О. Ковінька); Борислав - це шлях усієї Галичини, всієї Австро-Угорщини. Це поле ділання грядущих поколінь (П. Колесник); Сьогодні з нами ходив [О. Маковей] гуляти, багато розказував з своєї редакторської практики (Леся Українка); Народні мистецькі таланти.. мають собі широке поле для свого розвитку й цвітіння в тім прекраснім русі, який зветься самодіяльністю (М. Рильський). - Пор. 1. пра́ця.

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТАрозм., ПОВЕДІ́НКАрозм.Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці, відчувати роботу тугих мускулів ніг (М. Коцюбинський); Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (В. Собко). - Пор. 2. ді́яти.

ДІ́ЯТИ (про машини, механізми, частини живих організмів тощо - бути в дії, виконувати свої функції), ПРАЦЮВА́ТИ, ФУНКЦІОНУВА́ТИперев. спец., РОБИ́ТИрозм.;ІТИ́[ЙТИ], ХОДИ́ТИрозм. (про годинниковий механізм). Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти, і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Ю. Яновський); Язик діє - та рука не вміє (прислів’я); Танки зачхали моторами (вони працювали на малім газу) і рушили кудись убік (Григорій Тютюнник); Весь чогось слабую, серце погано працює (М. Коцюбинський); На багатьох заводах нині функціонують електричні транспортери рідких металів (з журналу); Ні хвороби, ні всякі там бацили не мали на нього жодного впливу; шлунок робив як машина (Г. Хоткевич); Утік [пан] до Румунії і до нитки залишив усе своє добро, навіть на стіні ішов годинник (С. Чорнобривець). - Пор. 2. дія́льність.

ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНАрозм., ДІ́ЛОрозм., ДІ́ЛЬЦЕрозм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОКрозм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РАперев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота - аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби - Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п’ять стипендій (С. Олійник); Ходив [дід] по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). - Пор. 1. дія́льність, заня́ття.