-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | дітва́к | дітваки́ |
родовий | дітвака́ | дітвакі́в |
давальний | дітвако́ві, дітваку́ | дітвака́м |
знахідний | дітвака́ | дітвакі́в |
орудний | дітвако́м | дітвака́ми |
місцевий | на/у дітвако́ві, дітваку́ | на/у дітвака́х |
кличний | дітваку́ | дітваки́ |
Словник синонімів
ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Шевченко); Горе тому, хто посміє підняти Руку на першу усмішку дитяти! (М. Рильський); Данило.. підходить до колиски. У споруді, виплетеній із шелюги, спить маленький чоловічок і зрідка плямкає устами (М. Стельмах); Юрба люду біжить живо, Чоловіки і жінки, Старі, слабі й дітваки (І. Франко); Дітвора засміялася. - Ач сміються, вилупки! - сказав Яків (Панас Мирний). - Пор. 1. ді́ти, маля́.