-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дітва́к дітваки́
родовий дітвака́ дітвакі́в
давальний дітвако́ві, дітваку́ дітвака́м
знахідний дітвака́ дітвакі́в
орудний дітвако́м дітвака́ми
місцевий на/у дітвако́ві, дітваку́ на/у дітвака́х
кличний дітваку́ дітваки́

Словник синонімів

ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́пестл.,ЧОЛОВІ́ЧОКпестл.,ДІТВА́Крозм.,ВИ́ЛУПОКзневажл.Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Шевченко); Горе тому, хто посміє підняти Руку на першу усмішку дитяти! (М. Рильський); Данило.. підходить до колиски. У споруді, виплетеній із шелюги, спить маленький чоловічок і зрідка плямкає устами (М. Стельмах); Юрба люду біжить живо, Чоловіки і жінки, Старі, слабі й дітваки (І. Франко); Дітвора засміялася. - Ач сміються, вилупки! - сказав Яків (Панас Мирний). - Пор. 1. ді́ти, маля́.