дістати 1

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив діста́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   діста́ньмо
2 особа діста́нь діста́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа діста́ну діста́немо, діста́нем
2 особа діста́неш діста́нете
3 особа діста́не діста́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. діста́в діста́ли
жін.р. діста́ла
сер.р. діста́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
діста́вши

Словник синонімів

ВИСТАЧА́ТИчого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИрозм.,СТАЧА́ТИрозм.,ВИСТАВА́ТИзаст.,ВИСТАРЧА́ТИдіал.,ДІСТАВА́ТИдіал.,СТІКА́ТИдіал.,СТАВА́ТИСЯдіал.,ХАПА́ТИдіал. - Док.: ви́стачити, ста́ти, хвати́ти, ста́чити, ви́стати, ви́старчити, діста́ти, стекти́, ста́тися. Надії турбот вистачало (Я. Баш); [Кобза:] Вугілля на флагмані вистачить на два дні (О. Корнійчук); В нас сінця того, як кіт наплакав, - уже з початку зими не стає свого (Б. Грінченко); На станції чобіт та шапок навалили стільки, що й на весь район хватило би (Григорій Тютюнник); Стачає у тебе і хліба, і солі, і спілого колосу в одному полі (А. Малишко); Хіба у нас грошей не стаче весілля справити (Словник Б. Грінченка); - Людей багато [біля автобусної каси].. Для нас, може, не вистане квитків (М. Томчаній); Кілька вугликів, що жаріли в печі.., вистарчали мені на освітлення (О. Кобилянська); І всім було, всім діставало [хліба], на всіх мати сира земля родила, всіх годувала... - думають одрадяни (Панас Мирний); Думкам не сталося простору (М. Старицький); Глянь понавкруги, чого не хапає Нам із тобою (І. Манжура).
ДІСТАВА́ТИ (брати звідкись), ДОСТАВА́ТИрозм., ДОСТЯГА́ТИзаст.; ЗНІМА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ (зверху, з якоїсь поверхні тощо). - Док.: діста́ти, доста́ти, достягну́ти[достягти́], зня́ти, здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю. Яновський); Засвітила [відьма] каганець, поставила на стіл, а сама полізла під стілчого-то доставати (Г. Квітка-Основ’яненко); Люди кинули роботу, Достягли люльки з кишень (Я. Щоголів); По обіді Гіца знімав з стіни свою скрипку (М. Коцюбинський); Старі діди здіймали з горищ прядки та веретена, що десятки років лежали там (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. вийма́ти.
ДІСТА́ТИщо, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ]рідше,ДОБУ́ТИСЯчого, розм., ЗАПОПА́СТИрозм., ДОСТА́ТИрозм., ПРИХОПИ́ТИрозм., ПРИХВАТИ́ТИрозм.;ВИ́ШКРЯБАТИрозм., ДОП’ЯСТИ́чого, розм., ДОПНУ́ТИчого, розм., ДОСКО́ЧИТИчого, розм., ПРИЗАПА́СИТИрозм., ПРИЗАПАСТИ́розм., ПЕРЕХОПИ́ТИщо, чого, розм., ОРГАНІЗУВА́ТИрозм., жарт., РОЗСТАРА́ТИСЯчого, на що, розм., УСТАРА́ТИдіал.,ПОСТАРА́ТИдіал.,ЗДОБУ́ТИСЯчого, на що, діал.;ВИ́ДЕРТИрозм., ВИ́ДРАТИрозм. (силою або з труднощами); ВИ́РВАТИрозм. (силою); ВИ́КЛОПОТАТИ (шляхом клопотання); РОЗЖИ́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИ, РОЗГО́РИТИ (на що, розм. - перев. шляхом позички, купівлі). - Недок.: дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, роздобува́ти, бра́ти, добува́тися, запопада́ти, достава́ти, прихо́плювати, прихва́чувати, вишкря́бувати, перехо́плювати, організо́вувати, стара́тися, стара́ти, здобува́тися, видира́ти, вирива́ти, розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста.Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив [Матвій], в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла [мати] відьму, І трути достала (Т. Шевченко); - Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ’яненко); - Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м’яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. - Де такого доп’яв? - засміявся боєць (Григорій Тютюнник); - Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); - Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю,дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); - Де ж він розстарався на таке добро? - А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); - Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив [Степан] плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів’я); - Славна дівчина, - похвалив батько. - Але чи дасть за нею придане Варчук?.. - Як не дасть, вирвати треба. - Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); - На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з’їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).
ОДЕ́РЖАТИ (взяти очікуване, надіслане, належне - документи, поштові відправлення, житло, товари і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ. - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, постача́тисячим.Віталій Калмиков за якийсь тиждень мав уже одержати матуру - атестат зрілості (Ю. Смолич); Напередодні наступу бійці одержали тютюн (О. Гончар); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу (І. Цюпа); Питала я скрізь листів.., але ніде нічого не отримала (Леся Українка); Його жінка була шляхетського роду і дістала в придане той невеличкий куток в Хохітві (І. Нечуй-Левицький); Росія одверто вступила в союз з Англією і тепер буде постачатися озброєнням з-за моря (П. Кочура).
ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. - звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ[ВДОСТОЇТИСЯ], ЗАРОБИ́ТИрозм. - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, удосто́юватися[вдосто́юватися], заробля́ти. Чоботи наваксував [Охрім], в нагрудний карманчик ланцюжок повісив і кожному зустрічному хвалився, що одержав у нагороду іменні золоті часи (Григорій Тютюнник); За свій дерев’яний стиль він отримав срібну почесну чарку (Леся Українка); Згідно з законом дістали [жінки] покарання (О. Гончар); Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве!.. Скільки-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави (П. Куліш); Софійські ворота Києва після 1240 року здобули назву Батиєвих (з газети); - Працював непогано і заслужив велику срібну медаль на виставці в Москві (В. Кучер); Удостоїтися премії ім. Т. Шевченка; За кілька день Біда відбуватиме кару. Заробив якусь кількість нарядів (М. Трублаїні); Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив. Та срібний хрестик заробив! (Т. Шевченко).
ОДЕ́РЖАТИ (заслужити якусь оцінку на уроці або екзамені), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗАРОБИ́ТИрозм.;УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ]розм.,СХОПИ́ТИрозм. (незадовільну або нижчу, ніж хтось сподівався). - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, заробля́ти, хапа́ти, схо́плювати. Ася.. одержала з математики двійку, всім було дуже сумно за неї (О. Іваненко); На вступних екзаменах з літератури я схопив "трійку" (А. Хорунжий).
ОДЕ́РЖАТИ (навчаючись, досягти чогось - про освіту, професію, знання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ЗДОБУ́ТИ, ДОБУ́ТИ, ДІСТА́ТИ. - Недок.: одержувати, отри́мувати, здобува́ти, добува́ти, дістава́ти. Одержати вищу освіту; П’ять місяців навчання минули, як тиждень. Дмитро отримав п’ятий розряд (П. Автомонов); Здобудеш освіту - побачиш більше світу (прислів’я); - Я добув науку, і діти в мене будуть її добувати (М. Стельмах).
ОДЕ́РЖАТИ (набути якоїсь характеристики, оцінки), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, ЗАРОБИ́ТИ. - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, здобува́ти, заслуго́вувати, заробля́ти. Ще за свого життя Франко одержав світове визнання як учений і письменник (з журналу); Марта хутко йшла звичним шляхом на Хрещатик.. Це вперше за життя вона дістала на себе стільки одвертого цинізму, брехні й базарної лайки (В. Підмогильний); Два кобзарі.. виспівували про Морозенка, про Нечая, про Перебийноса, що здобули на всьому світі несказанної слави (П. Куліш); Радів Чіпка, потай од матері, вдвох з жінкою, що заробив людську шану, повагу (Панас Мирний).
ОДЕ́РЖАТИ (зазнати на собі певної дії кого-, чого-небудь), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗАРОБИ́ТИрозм.,ЗДОБУ́ТИрозм.; СХОПИ́ТИрозм.,УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ]розм. (раптово, несподівано). - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, заробля́ти, здобува́ти, схо́плювати. Я простяг у напрямку до борців руки й одержав кілька добрих стусанів у щелепи (Ю. Яновський); Так отримав по пальцях, що й досі, при згадці, щемлять вони (М. Стельмах); Падає отаман Балабан, діставши три смертельні рани (О. Довженко); - То дарма, що собі заробили болячку, по токах чужих ходячи, зате он кому повні винбарі зерном поналивали (А. Головко); Був покликаний [Іванов] до армії на початку війни і відвоював, поки не здобув сухоти в Мазурських болотах (Ю. Смолич); На ранок його знову схопив кашель, закололо в боці (Ю. Бедзик).

Словник фразеологізмів

діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) одкоша́ (відкоша́) від кого і без додатка. 1. Зазнати невдачі у сватанні, жениханні, залицянні. Його мати була ще молода, й .. Семен підсипався до неї, дістав одкоша й от тепер мстився й на матері, й на синові (Г. Хоткевич); Маленька тендітна руса красуня [Марія Башкирцева] у центрі уваги налощених кавалерів, що з них уже не один одержав від неї одкоша (З журналу); Таміла не подобалася Іванові .. Подобалася чи ні, а напідпитку таки не раз чіплявся до неї. Й завжди діставав одкоша (Л. Дмитерко).

2. Зазнати невдачі у якій-небудь справі. — Наскільки ми [грецькі василіки] розуміємо, княгиня Ольга, діставши одкоша в Константинополі, мріє і хоче нав’язати Болгарії те, що вона хотіла б нав’язати Візантії… (С. Скляренко); Діставши одкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (О. Гончар); Бібліотека Оксфордського університету ніколи не видавала книг додому. Відомо, що навіть слуга короля Карла І одержав відкоша (З журналу).

діста́ти (покуштува́ти) [пече́ного] гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся [до княжної], .. і кожному довелось .. покоштувать [покуштувати] гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. [Назар Петрович:] Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. [Сергій:] Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) [з не́ба]. Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) [з не́ба]. Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) [з не́ба]. Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) [з не́ба]. Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).

дістава́ти (добува́ти, видира́ти і т. ін.) / діста́ти (добу́ти, ви́дерти і т. ін.) з-під землі́. Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. — А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський); Вже як товариш попросить об чім, то він [Кармель], здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок); [Кирило:] Хіба такий [як Храпко] не одкопає [діла]? — Ого! З-під землі видере,— бідовий (Панас Мирний). під земле́ю ви́рве. — Заруба дістане [мотор]. То такий, що під землею вирве (В. Кучер).

вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар); Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький); — Нехай його дідько візьме! — буркнув.. той [ріпник], що дістав невинно ляпаса (І. Франко); Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній). оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський).

вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар); Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький); — Нехай його дідько візьме! — буркнув.. той [ріпник], що дістав невинно ляпаса (І. Франко); Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній). оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський).

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) [з не́ба]. Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).

вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар); Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький); — Нехай його дідько візьме! — буркнув.. той [ріпник], що дістав невинно ляпаса (І. Франко); Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній). оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський).

діста́ти / дістава́ти нагі́нки від кого і без додатка. Бути вилаяним, гостро покритикованим ким-небудь за щось. Чесно трудиться Порфир.., не дає лінуватись і своєму підручному.., і найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без того, щоб він не дістав нагінки від комишанця (О. Гончар).

діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) о́близня від кого і без додатка. Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Гжицький); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев (Ю. Яновський).

діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) одкоша́ (відкоша́) від кого і без додатка. 1. Зазнати невдачі у сватанні, жениханні, залицянні. Його мати була ще молода, й .. Семен підсипався до неї, дістав одкоша й от тепер мстився й на матері, й на синові (Г. Хоткевич); Маленька тендітна руса красуня [Марія Башкирцева] у центрі уваги налощених кавалерів, що з них уже не один одержав від неї одкоша (З журналу); Таміла не подобалася Іванові .. Подобалася чи ні, а напідпитку таки не раз чіплявся до неї. Й завжди діставав одкоша (Л. Дмитерко).

2. Зазнати невдачі у якій-небудь справі. — Наскільки ми [грецькі василіки] розуміємо, княгиня Ольга, діставши одкоша в Константинополі, мріє і хоче нав’язати Болгарії те, що вона хотіла б нав’язати Візантії… (С. Скляренко); Діставши одкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (О. Гончар); Бібліотека Оксфордського університету ніколи не видавала книг додому. Відомо, що навіть слуга короля Карла І одержав відкоша (З журналу).

діста́ти (покуштува́ти) [пече́ного] гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся [до княжної], .. і кожному довелось .. покоштувать [покуштувати] гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. [Назар Петрович:] Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. [Сергій:] Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).

діста́ти / дістава́ти по зуба́х від кого і без додатка, грубо. Зазнати невдачі, поразки у боротьбі, у бою тощо. Повторити наступ вони [фашисти] наважились аж через півтора місяця і знову, як відомо, дістали по зубах (З газети).

вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар); Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький); — Нехай його дідько візьме! — буркнув.. той [ріпник], що дістав невинно ляпаса (І. Франко); Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній). оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський).

діста́ти / дістава́ти прочуха́на від кого і без додатка. Бути битим, покараним за якусь провину. Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: “Обшарпанець ти ..” (І. Сенченко); Отут і дістає він [школяр] такого прочухана, що весь у смугах додому іде (Ю. Мушкетик).

діста́ти руко́ю. Дуже близько. — А небо яке там, ех, Наталонько! Синіє зовсім ніби над тобою — стань на стремена і рукою дістанеш! (О. Гончар). мо́жна руко́ю діста́ти. До нашої резиденції вже можна було рукою дістати. Вона десь тут, поряд (З газети ).

діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко).

діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко).

діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

діста́ти руко́ю. Дуже близько. — А небо яке там, ех, Наталонько! Синіє зовсім ніби над тобою — стань на стремена і рукою дістанеш! (О. Гончар). мо́жна руко́ю діста́ти. До нашої резиденції вже можна було рукою дістати. Вона десь тут, поряд (З газети ).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого. Хто-небудь дуже скупий. — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І. Нечуй-Левицький); — Це б попросити [Шуряка], щоб дав [коня] поїздити, але хіба дасть? У нього снігу посеред зими не дістанеш (Є. Гуцало).

сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого. Хто-небудь дуже скупий. — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І. Нечуй-Левицький); — Це б попросити [Шуряка], щоб дав [коня] поїздити, але хіба дасть? У нього снігу посеред зими не дістанеш (Є. Гуцало).

сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого. Хто-небудь дуже скупий. — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І. Нечуй-Левицький); — Це б попросити [Шуряка], щоб дав [коня] поїздити, але хіба дасть? У нього снігу посеред зими не дістанеш (Є. Гуцало).