-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив діря́вити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   діря́вмо
2 особа діря́в діря́вте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа діря́витиму діря́витимемо, діря́витимем
2 особа діря́витимеш діря́витимете
3 особа діря́витиме діря́витимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа діря́влю діря́вимо, діря́вим
2 особа діря́виш діря́вите
3 особа діря́вить діря́влять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
діря́влячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. діря́вив діря́вили
жін. р. діря́вила
сер. р. діря́вило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
діря́вивши

Словник синонімів

ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИрозм. - Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д. Бедзик); Раз, однісінький раз мацнув мене вуйко [ведмідь] пазуром по нозі і відразу продер і ходак, і онучу, і ногу аж до самої кости (І. Франко).