-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний діря́вий діря́ва діря́ве діря́ві
родовий діря́вого діря́вої діря́вого діря́вих
давальний діря́вому діря́вій діря́вому діря́вим
знахідний діря́вий, діря́вого діря́ву діря́ве діря́ві, діря́вих
орудний діря́вим діря́вою діря́вим діря́вими
місцевий на/у діря́вому, діря́вім на/у діря́вій на/у діря́вому, діря́вім на/у діря́вих

Словник синонімів

ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙрозм.,ДІРКУВА́ТИЙрозм., ДІРЧА́ВИЙрозм., ДІРКА́ТИЙрозм.Дірявого мішка не наповниш (прислів’я); Дірчасте листя; - Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І. Цюпа); - Та покинь того глиняника! - сказав Карпо і хотів одняти од неї драного горшка (І. Нечуй-Левицький); Баба.. почала гризти огірок своїми дірчавими зубами (Панас Мирний). - Пор. дра́ний.
ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. - який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙрозм.,ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЦУ́РАВИЙдіал.,ПІ́ДРАНИЙдіал.Усе: і свита, й шапка, й чоботи були такі старі та драні, що годі з ними й носитися... (Вас. Шевчук); Воєвода мовчав до пори. З суворим осудом дивився на подерте Стрижакове взуття (П. Загребельний); Ось він іде, зловісний Аникій Шабанов. Одяг подраний, ічиги розтоптані (О. Довженко); Черевики вона рвала далеко швидше, ніж інші діти. У дітей ще новісінькі, а у неї вже підошви вщент продерті (О. Іваненко); Достала [Майбородиха] старі подірявлені сіренькі панчохи та стоптані черевички (І. Нечуй-Левицький); Ввечері, одягнувшись у найстаріше своє лахміття, рване-порване, латане-перелатане, ліг [Кость] у садку під абрикосом (Є. Гуцало); Пан глянув на блідий видочок хлопчини, на його одежу пошматовану (М. Коцюбинський); Остап Суха-Груша замахав крилами розшматованих рукавів (Г. Епік); Між ними Васюта - без піджака, в розтерзаній, вкритій брунатними плямами сорочці (Ю. Шовкопляс); Скинув [Мирон] дрантивого плаща (Б. Харчук); Коня пустив [Іван], вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (казка); Тут же вештається похмура згорблена баба.. Кожух смердючий, підрана чорна сорочка і запаска гірша шмати (Г. Хоткевич). - Пор. діря́вий.

Словник фразеологізмів

голова́ діря́ва у кого, чия і без додатка. Хто-небудь безпам’ятний, забутливий. — Ой, коли б же не забути до ранку та сказать жінці про дочку .. Ой, мабуть, забуду! Чогось на старість у мене голова стала дірява (І. Нечуй-Левицький); Вона підійшла до столу й вигукнула: — Ні, не буде мені дороги, голова зовсім дірява стала… найголовніше — яблука — забула (В. Собко).

як [дра́ний (діря́вий)] чо́біт, зі сл. дурни́й. Дуже, надзвичайно. — Ото я дурний як чобіт,— воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (І. Франко); — Дурний ти, Вікторе, як драний чобіт,— відповів на те Твердохліб і, сплюнувши, пішов геть (І. Цюпа); [Терешко:] Ой, Грибок, дурний ти як дірявий чобіт.. Час уже своєю головою думати (М. Зарудний).

як у бездо́́нну (діря́́ву) бо́́чку. У великій кількості, безконечно, марно. Гроші пливуть, як у бездонну бочку (З усн. мови).