-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дірча́тий дірча́та дірча́те дірча́ті
родовий дірча́того дірча́тої дірча́того дірча́тих
давальний дірча́тому дірча́тій дірча́тому дірча́тим
знахідний дірча́тий, дірча́того дірча́ту дірча́те дірча́ті, дірча́тих
орудний дірча́тим дірча́тою дірча́тим дірча́тими
місцевий на/у дірча́тому, дірча́тім на/у дірча́тій на/у дірча́тому, дірча́тім на/у дірча́тих

Словник синонімів

ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙрозм.,ДІРКУВА́ТИЙрозм., ДІРЧА́ВИЙрозм., ДІРКА́ТИЙрозм.Дірявого мішка не наповниш (прислів’я); Дірчасте листя; - Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І. Цюпа); - Та покинь того глиняника! - сказав Карпо і хотів одняти од неї драного горшка (І. Нечуй-Левицький); Баба.. почала гризти огірок своїми дірчавими зубами (Панас Мирний). - Пор. дра́ний.
ПО́РИСТИЙ (який має у своїй структурі багато дрібних порожнин), ПОРУВА́ТИЙ, ДІРЧА́СТИЙ[ДІРЧА́ТИЙ], НІЗДРЮВА́ТИЙ, НІЗДРЯ́СТИЙрідше, ШПАРУВА́ТИЙ, ШПАРКУВА́ТИЙ, ГУ́БЧАТИЙ[ГУ́БЧАСТИЙ], МІКРОПО́РИСТИЙспец.,ПЕЧЕ́РИСТИЙбіол. (з дуже дрібними, мікроскопічними порами). - Бачили берег дніпровський у Бериславі? - каже Жаров. - Вапняково-шаруватий, пористий, аж дірчастий (В. Минко); Дифузією у фізиці вважають взаємне проникнення речовин при дотиканні або крізь порувату перегородку (з журналу); Слуги.. дірчатими мили Губками довгі столи й на середину їх виставляли (переклад Бориса Тена); Ще лежить сніг, але він уже якийсь м’який, ніздрюватий, зволожений (А. Шиян); Зірки звіриних слідів зникали у ніздрястому туфі заметів (З. Тулуб); Епіфітні орхідеї закріплюються на дереві дуже міцними повітряними коренями. Губчате покриття цих коренів допомагає рослині вбирати і вологу з повітря, і дощову воду (з журналу); В зелених травах яблука червоні, В листві губчастій синій виноград (М. Стельмах); Вона надіне спідницю і вихідну білу кофточку. Туфлі - оці, на мікропористій підошві (І. Муратов); Печериста тканина.