дірчавий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дірча́вий дірча́ва дірча́ве дірча́ві
родовий дірча́вого дірча́вої дірча́вого дірча́вих
давальний дірча́вому дірча́вій дірча́вому дірча́вим
знахідний дірча́вий, дірча́вого дірча́ву дірча́ве дірча́ві, дірча́вих
орудний дірча́вим дірча́вою дірча́вим дірча́вими
місцевий на/у дірча́вому, дірча́вім на/у дірча́вій на/у дірча́вому, дірча́вім на/у дірча́вих

Словник синонімів

ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙрозм.,ДІРКУВА́ТИЙрозм., ДІРЧА́ВИЙрозм., ДІРКА́ТИЙрозм.Дірявого мішка не наповниш (прислів’я); Дірчасте листя; - Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І. Цюпа); - Та покинь того глиняника! - сказав Карпо і хотів одняти од неї драного горшка (І. Нечуй-Левицький); Баба.. почала гризти огірок своїми дірчавими зубами (Панас Мирний). - Пор. дра́ний.