-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири ді́рки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ді́рка дірки́
родовий ді́рки діро́к
давальний ді́рці дірка́м
знахідний ді́рку дірки́
орудний ді́ркою дірка́ми
місцевий на/у ді́рці на/у дірка́х
кличний ді́рко* дірки́*

Словник синонімів

ДІ́РКА (розірване або витерте місце на одежі, взутті тощо), ДІРА́, ПРОРІ́ХАрозм.Сорочка на ньому чорна та пречорна, та вся вже в дірках (Г. Квітка-Основ’яненко); Двісті літ оте шатро спочивало в укриттю.., чимало дір попрогризали в нім миші та молі (І. Франко); Сафрон розстебнув сорочку, пальцями розірвав підшиту до коміра стьожку, і з проріхи скотилося в долоню кілька червінців (М. Стельмах).
О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНАрозм., ПРОДУ́ХВИНАрозм.,ПРОДУ́ХОВИНАрозм.,ПРОДУ́ХАрідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМАбуд.,ПРО́ГІН, ПРО́РІЗ (для вікон, дверей у спорудах); ВИ́ЛОМ (у стіні, даху і т. ін.); ПРОРІ́ХА, ВІ́ЧКО, ПРОЗУ́РКАрідше (невелике, перев. круглої форми); ЩІЛИ́НА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, ПРО́СВІТ, ПРО́СВІ́ТОК (перев. вузьке, через яке щось проникає, проглядається); ПРО́РІЗ, ПРО́РІЗЬ (зроблене чим-небудь гострим). Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором (М. Коцюбинський); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (С. Скляренко); Ліз він помацки.., і ледве-ледве дотягнувся до люка (З. Тулуб); Жерла сотень гармат вивергали полум’я. Через їхній гуркіт не чути було пострілів з рушниць (з підручника); А джміль гуде, б’ється В гарячі вікна, Шукає продуху (В. Мисик); Поет разом із своїм супутником розглядає в панському садку великий розлогий дуб і невелику відтулину в ньому, подібну до маленького віконця (І. Кириленко); Світла було мало. Тільки зверху через продуховину падало його трохи (Г. Хоткевич); В горах чорніють пащі, подібні до дверей.. Це гірські палаци колишнього, може, кам’яного віку. Житла людські (О. Досвітній); Будівля не була ще вивершена: ..крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Ю. Смолич); Прогони дверей; Розчинилися [двері].. і в темній прорісі заметушилася постать чоловіка (Панас Мирний); Увагу Ібрагіма привернув оригінальний фонтан.. з десятка вічок тихо булькала вода (О. Іваненко); Він часто прислухається, підходить до прозурки (С. Васильченко); В стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Заглядати в шпарку; У просвіті вікна з’являється голова Сусляєва (І. Кочерга); Віруючі часом заходили сюди [у каплицю], щоб поцілувати ікону й кинути у синеньку скриньку з вузькою проріззю мідяка (А. Шиян).

Словник фразеологізмів

ді́рка з (від) бу́блика. Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер); — Ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); Начальству — ордени, а споживачеві — дірка від бублика (З газети).

ді́рка з (від) бу́блика. Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер); — Ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); Начальству — ордени, а споживачеві — дірка від бублика (З газети).

ді́рка на ді́рці. Дуже порваний, пошматований (про одяг). Кривоніс натяг на чуприну яломок без верха, підбитий вітром, в котрому була дірка на дірці (І. Нечуй-Левицький).

ді́рка на ді́рці. Дуже порваний, пошматований (про одяг). Кривоніс натяг на чуприну яломок без верха, підбитий вітром, в котрому була дірка на дірці (І. Нечуй-Левицький).

до діро́к, зі сл. зачи́тувати. До зовсім пошарпаного, затертого вигляду. — Знаєш,— даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко).

2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко).

2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко).

2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко).

2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко).

2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко).

2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко).

2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко).

2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

ма́ти ду́лю ([лиху́] тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони [народовці] думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони [народовці] думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

світи́ти дірка́ми. Бути дуже старим, не придатним для використання. Із шести крил [млина] осталося тільки троє, та й ті дірками світять (С. Васильченко); — Бачила б ти цю посудину навесні… Не човен, а кістяк мертвий лежав у кучугурах, дірками світив, розсохся зовсім (О. Гончар).