діофантів 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний діофа́нтів діофа́нтова діофа́нтове діофа́нтові
родовий діофа́нтового діофа́нтової діофа́нтового діофа́нтових
давальний діофа́нтовому діофа́нтовій діофа́нтовому діофа́нтовим
знахідний діофа́нтів діофа́нтову діофа́нтове діофа́нтові
орудний діофа́нтовим діофа́нтовою діофа́нтовим діофа́нтовими
місцевий на/у діофа́нтовому, діофа́нтовім на/у діофа́нтовій на/у діофа́нтовому, діофа́нтовім на/у діофа́нтових