діловитіший 1 значення

-1-
прикметник, вищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ділови́тіший ділови́тіша ділови́тіше ділови́тіші
родовий ділови́тішого ділови́тішої ділови́тішого ділови́тіших
давальний ділови́тішому ділови́тішій ділови́тішому ділови́тішим
знахідний ділови́тішого, ділови́тіший ділови́тішу ділови́тіше ділови́тіших, ділови́тіші
орудний ділови́тішим ділови́тішою ділови́тішим ділови́тішими
місцевий на/у ділови́тішому, ділови́тішім на/у ділови́тішій на/у ділови́тішому, ділови́тішім на/у ділови́тіших