діловитий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ділови́тий ділови́та ділови́те ділови́ті
родовий ділови́того ділови́тої ділови́того ділови́тих
давальний ділови́тому ділови́тій ділови́тому ділови́тим
знахідний ділови́тий, ділови́того ділови́ту ділови́те ділови́ті, ділови́тих
орудний ділови́тим ділови́тою ділови́тим ділови́тими
місцевий на/у ділови́тому, ділови́тім на/у ділови́тій на/у ділови́тому, ділови́тім на/у ділови́тих

Словник синонімів

ДІЛОВИ́Й (про людину - добре обізнаний і досвідчений у певній галузі, цілеспрямований у роботі), ДІЛОВИ́ТИЙ, ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙрозм.;ПРАКТИ́ЧНИЙ (який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах). Їй сподобалось, що цей непокірнийнасмішник переродився, став серйозним, діловим (Ю. Збанацький); Коли ввійшла секретарка, він сидів рівно, спокійний і діловитий (Ю. Смолич); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало.. жадання торкнутися чогось забороненого, звідати незвіданого? (О. Гончар).
ДІЛОВИ́Й (властивий зайнятій людині), ДІЛОВИ́ТИЙ, ЗАКЛОПО́ТАНИЙ. Весь час сюди й туди снує заклопотаний люд. Одні заходять, інші виходять, поспішаючи кудись із діловим, суворим виглядом (О. Гончар); Іконніков з діловитим спокоєм виряджав усіх, хто хотів і мусив виїздити (І. Ле і О. Левада); При світлі сільрадівської лампи обличчя його було суворим і заклопотаним (Григорій Тютюнник).