ма́ти спра́ву (ді́ло). 1. з ким—чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв’язки з кимсь, з чимсь. — Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер); Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу [він] не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич); Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого, .. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко); — От ще новина: я вже не маю ніякого діла з “Дзвінком” (Леся Українка); // з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів’яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач); — Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар); Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький); Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (Василь Шевчук).
2. з чим, рідше з ким. Займатися чим-, ким-небудь. — Чиє? — ..голосно запитав Хома, хоч добре знав, з чиїми речами має справу (О. Гончар); — Я з мисливськими [собаками] мало справ мав...У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); В літературній практиці завжди маємо справу з певним романом — історичним, філософським, родинно-побутовим і т. д. (З журналу); // Користуватися чимсь. Ми тепер не маєм діла з тими каганцями: світло яснеє палає сонечком над нами (Коломийки).