дійсність 1 значення

-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ді́йсність  
родовий ді́йсності  
давальний ді́йсності  
знахідний ді́йсність  
орудний ді́йсністю  
місцевий на/у ді́йсності  
кличний ді́йсносте*  

Словник синонімів

ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА[ЯВ], СУ́ЩЕкнижн.;ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Кобринська); Наметове місто, вибудоване раніш уявою Порфира Кульбаки, нарешті стало реальністю (О. Гончар); -- У тебе все в теорії. А в мене - все з натури, з практики (І. Багмут); І небо стало меншати мені. Нема безмежжя, довженого щирим дитячим оком. І нема довіри, що втрачене явою буде в сні (В. Стус); І стали явом давні наші сни (В. Бичко); Слова - лише знаки сущого, й не треба ховатися за словами, надавати їм більшого значення, ніж вони мають насправді (Є. Гуцало).

Словник антонімів

УЯВНИЙ ДІЙСНИЙ
Який не існує в дійсності, а створений в уяві, видуманий, неіснуючий, придуманий, вигаданий, сфантазований, (про історичні факти) сфабрикований, сфальсифікований. Який існує як щось реальне, справжній, правдивий, реальний.
Уявні ~  дійсні аргументи, висновки, документи, заходи, здогади, погляди, події, процеси, обставини, пояснення, проблеми, речі, факти. Бути, здаватися, залишатися, ставати уявним ~  дійсним. Повністю, цілком уявний ~  дійсний.  У знач. ім.: Уявне - те, що створене уявою ~  дійсне - те, що існує як річ, факт.
Зрештою, між уявним і дійсним завжди існуватиме якась невідповідність (Н. Рибак).
Уявність ~дійсність; видуманий ~правдивий, вигаданий ~дійсний, видумки //вигадки ~дійсність Пор. ще: АБСТРАКТНИЙ ~ КОНКРЕТНИЙ