дійсний 1 значень

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ді́йсний ді́йсна ді́йсне ді́йсні
родовий ді́йсного ді́йсної ді́йсного ді́йсних
давальний ді́йсному ді́йсній ді́йсному ді́йсним
знахідний ді́йсний, ді́йсного ді́йсну ді́йсне ді́йсні, ді́йсних
орудний ді́йсним ді́йсною ді́йсним ді́йсними
місцевий на/у ді́йсному, ді́йснім на/у ді́йсній на/у ді́йсному, ді́йснім на/у ді́йсних

Словник синонімів

ПОВНОВА́ЖНИЙ (який має певні повноваження, права), ДІ́ЙСНИЙ, ПРАВОМО́ЧНИЙюр.Повноважний представник; Повноважний член; Прийшло повідомлення, що його обрано дійсним членом Російського Географічного Товариства (З. Тулуб); Збори цілком правомочні (В. Логвиненко).
СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙрозм., СПРАВДЕ́ШНІЙрозм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙрозм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙзаст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙрідше; ЩИ́РИЙ (про людину - для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).

Словник антонімів

УЯВНИЙ ДІЙСНИЙ
Який не існує в дійсності, а створений в уяві, видуманий, неіснуючий, придуманий, вигаданий, сфантазований, (про історичні факти) сфабрикований, сфальсифікований. Який існує як щось реальне, справжній, правдивий, реальний.
Уявні ~  дійсні аргументи, висновки, документи, заходи, здогади, погляди, події, процеси, обставини, пояснення, проблеми, речі, факти. Бути, здаватися, залишатися, ставати уявним ~  дійсним. Повністю, цілком уявний ~  дійсний.  У знач. ім.: Уявне - те, що створене уявою ~  дійсне - те, що існує як річ, факт.
Зрештою, між уявним і дійсним завжди існуватиме якась невідповідність (Н. Рибак).
Уявність ~дійсність; видуманий ~правдивий, вигаданий ~дійсний, видумки //вигадки ~дійсність Пор. ще: АБСТРАКТНИЙ ~ КОНКРЕТНИЙ

Словник фразеологізмів

пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя! — мало не плачучи, мовила Настка (П. Автомонов); Я порішив чекати доказів своєї правоти .. Ждати довелося недовго. Ванновський скоро показав своє дійсне обличчя (Г. Хоткевич).

пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя! — мало не плачучи, мовила Настка (П. Автомонов); Я порішив чекати доказів своєї правоти .. Ждати довелося недовго. Ванновський скоро показав своє дійсне обличчя (Г. Хоткевич).

пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя! — мало не плачучи, мовила Настка (П. Автомонов); Я порішив чекати доказів своєї правоти .. Ждати довелося недовго. Ванновський скоро показав своє дійсне обличчя (Г. Хоткевич).

пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя! — мало не плачучи, мовила Настка (П. Автомонов); Я порішив чекати доказів своєї правоти .. Ждати довелося недовго. Ванновський скоро показав своє дійсне обличчя (Г. Хоткевич).