дідів 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Україні)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Ді́дів | |
| родовий | Ді́дова | |
| давальний | Ді́дову | |
| знахідний | Ді́дів | |
| орудний | Ді́довом | |
| місцевий | на/у Ді́дові, по Ді́дову | |
| кличний | Ді́дове* |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ді́дів | ді́дова | ді́дове | ді́дові |
| родовий | ді́дового | ді́дової | ді́дового | ді́дових |
| давальний | ді́довому | ді́довій | ді́довому | ді́довим |
| знахідний | ді́дів, ді́дового | ді́дову | ді́дове | ді́дові, ді́дових |
| орудний | ді́довим | ді́довою | ді́довим | ді́довими |
| місцевий | на/у ді́довому, ді́довім | на/у ді́довій | на/у ді́довому, ді́довім | на/у ді́дових |
-2-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Ді́дів | |
| родовий | Ді́дова | |
| давальний | Ді́дову | |
| знахідний | Ді́дів | |
| орудний | Ді́довом | |
| місцевий | на/у Ді́дові, по Ді́дову | |
| кличний | Ді́дове* |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ді́дів | ді́дова | ді́дове | ді́дові |
| родовий | ді́дового | ді́дової | ді́дового | ді́дових |
| давальний | ді́довому | ді́довій | ді́довому | ді́довим |
| знахідний | ді́дів, ді́дового | ді́дову | ді́дове | ді́дові, ді́дових |
| орудний | ді́довим | ді́довою | ді́довим | ді́довими |
| місцевий | на/у ді́довому, ді́довім | на/у ді́довій | на/у ді́довому, ді́довім | на/у ді́дових |