дідувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив дідува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   діду́ймо
2 особа діду́й діду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дідува́тиму дідува́тимемо, дідува́тимем
2 особа дідува́тимеш дідува́тимете
3 особа дідува́тиме дідува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа діду́ю діду́ємо, діду́єм
2 особа діду́єш діду́єте
3 особа діду́є діду́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
діду́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дідува́в дідува́ли
жін. р. дідува́ла
сер. р. дідува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дідува́вши