дідок 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Україні)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Дідо́к | |
| родовий | Дідку́ | |
| давальний | Дідку́, Дідко́ві | |
| знахідний | Дідо́к | |
| орудний | Дідко́м | |
| місцевий | на/у Дідку́ | |
| кличний | Дідку́* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | дідо́к | дідки́ |
| родовий | дідка́ | дідкі́в |
| давальний | дідко́ві, дідку́ | дідка́м |
| знахідний | дідка́ | дідкі́в |
| орудний | дідко́м | дідка́ми |
| місцевий | на/у дідко́ві, дідку́ | на/у дідка́х |
| кличний | дідку́ | дідки́ |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Дідо́к | |
| родовий | Дідку́ | |
| давальний | Дідку́, Дідко́ві | |
| знахідний | Дідо́к | |
| орудний | Дідко́м | |
| місцевий | на/у Дідку́ | |
| кличний | Дідку́* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | дідо́к | дідки́ |
| родовий | дідка́ | дідкі́в |
| давальний | дідко́ві, дідку́ | дідка́м |
| знахідний | дідка́ | дідкі́в |
| орудний | дідко́м | дідка́ми |
| місцевий | на/у дідко́ві, дідку́ | на/у дідка́х |
| кличний | дідку́ | дідки́ |