дівочитися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив діво́читися, діво́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   діво́чмося, діво́чмось
2 особа діво́чся діво́чтеся, діво́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа діво́читимуся, діво́читимусь діво́читимемося, діво́читимемось, діво́читимемся
2 особа діво́читимешся діво́читиметеся, діво́читиметесь
3 особа діво́читиметься діво́читимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа діво́чуся, діво́чусь діво́чимося, діво́чимось, діво́чимся
2 особа діво́чишся діво́читеся, діво́читесь
3 особа діво́читься діво́чаться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
діво́чачись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. діво́чився, діво́чивсь діво́чилися, діво́чились
жін. р. діво́чилася, діво́чилась
сер. р. діво́чилося, діво́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
діво́чившись