дівочити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(дівувати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив діво́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   діво́чмо
2 особа діво́ч діво́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа діво́читиму діво́читимемо, діво́читимем
2 особа діво́читимеш діво́читимете
3 особа діво́читиме діво́читимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа діво́чу діво́чимо, діво́чим
2 особа діво́чиш діво́чите
3 особа діво́чить діво́чать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
діво́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. діво́чив діво́чили
жін. р. діво́чила
сер. р. діво́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
діво́чивши