дівка 1

-1-
іменник жіночого роду, істота
* Але: дві, три, чотири ді́вки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ді́вка дівки́
родовий ді́вки діво́к
давальний ді́вці дівка́м
знахідний ді́вку діво́к
орудний ді́вкою дівка́ми
місцевий на/у ді́вці на/у дівка́х
кличний ді́вко дівки́

Словник синонімів

ДІ́ВЧИНА (молода неодружена особа жіночої статі), ДІ́ВКАрозм.,ДІВУ́ЛЯфам., ДІВА́ХАзневажл.,ДІВЧИ́ЩЕзневажл.,ДІВЧИ́СЬКОперев. зневажл.,ДІВЧИ́НОНЬКАпестл.,ДІВЧА́пестл.,ДІ́ВАзаст., поет., ДІВИ́ЦЯзаст., фольк.,ірон., ЧЕЛЯДИ́НАдіал.;ВІДДА́НИЦЯрозм.,НЕВІ́СТАрозм. (шлюбного віку); ПА́ННА, ПАНЯ́НКА, МАДЕМУАЗЕ́ЛЬзаст. (головним чином з привілейованих кіл суспільства; часто у звертанні до такої особи; також сучасне - перев. жарт., ірон.). Один з парубків вискочить із товпи, поцілує яку дівку й знова поринає. А дівчина оглядається та лається, а очі сміються (Г. Хоткевич); [Загуба:] Мояхрещениця Галя, мабуть, уже на відданні? [Палажка:] Атож! Дівуля на все село (Я. Мамонтов); - Ти ж розумієш... діваха одна... Ну, я тобі скажу, всякі у мене були, а такої ще не було... (Д. Ткач); Невже оце дівчисько з великими розгонистими бровами зуміло не тільки вилікувати його, а й сколихнути притуплені захопленнями почуття? (М. Стельмах); Край берега дівчинонька тихо походжає (Л. Глібов); Подай, дівча, човен і срібне весельце, Нехай сяду переплину, Де дівчина - серце (пісня); Співають діви на Дунаю... До Києва лунає спів (С. Крижанівський); - Побачили ми слід до вашого двору, аж тепер бачимо, що то не куниця, а красна дівиця (М. Грушевський); - Чесна і роботяща челядина. Ще дитина, а на все вважає (О. Маркуш); - Їй-бо, вже дівка [Христина], відданиця. Росту не багато - а краса є (М. Стельмах); Привіз [князь Володимир] собі з Корсуня нову жону, ромейську царівну Анну, перезрілу грекиню, яка пересиділася в невістах (П. Загребельний); [Гострохвостий:] Ті всі баришні не варті однієї вашої брови. Ви найкраща панна на всі Кожум’яки (І. Нечуй-Левицький); Тепер Люба - доросла панянка, вже не один панич потай заглядається на неї (П. Кочура); - Розповідай, - звелів єпископ.-- Самій тільки мадемуазель Кармелі... -- почав був Філіпп (О. Ільченко).
ДОЧКА́ (особа жіночої статі стосовно своїх батьків; також пестливе звертання старшої особи до молодої жінки, дівчини), ДО́НЬКАрозм., ДО́НЯрозм.,пестл.,ДО́ЦЯрозм.,пестл.,ДІ́ВКАдіал.- Може ще заснеш на моїй постелі, доню?.. - кладучи дочку, казала мати (Панас Мирний); Стара Морозиха піклувалася все: - Може б ти, дочко, прилягла трохи? - Е, ні, тітко (А. Головко); Була тиха бесіда тихим вечором у батька з донькою (Г. Хоткевич); Питається [наймичка]: - Доню Катерино! Чи ще Марко не приїхав? (Т. Шевченко); Підійшли й полільниці, поздоровкались, пристояли. Чорнява й питає: - Хто ти є, доцю, відкіля? (І. Вирган); Був один цар, котрий мав дівку і три хлопці (казка).
СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві - жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКАрозм., СЛУ́ЖКАзаст.,ПРИСЛУ́ГАзаст.,ПОСЛУ́ГАзаст.,ДІ́ВКАзаст.,ЧЕЛЯ́ДНИЦЯіст.,ПОСЛУГА́ЧКАдіал.; ПОКОЇ́ВКА (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); НА́ЙМИЧКА (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П’ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця - служка;..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); - В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); - Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок).

Словник фразеологізмів

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́. Прикидатися, упираючись, відмовляючись від чогось, приховуючи свої бажання. А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні… (А. Крижанівський).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) засва́тана ді́вка (ді́вка на виданні́), зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. 1. Ніяково, несміливо, сором’язливо. — Товаришу П’ятниця, чому ж ти стоїш наче засватана дівка? (В. Кучер); Чого стоїш мов дівка на виданні? Соломія мовчки подавала чоловікові кулики (І. Цюпа).

2. Гордо, піднесено, з почуттям власної гідності. Данилко почував себе мов засватана дівка, він брав уже по-справжньому участь у страйку (П. Панч).

як (мов, ні́би і т. ін.) засва́тана ді́вка (ді́вка на виданні́), зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. 1. Ніяково, несміливо, сором’язливо. — Товаришу П’ятниця, чому ж ти стоїш наче засватана дівка? (В. Кучер); Чого стоїш мов дівка на виданні? Соломія мовчки подавала чоловікові кулики (І. Цюпа).

2. Гордо, піднесено, з почуттям власної гідності. Данилко почував себе мов засватана дівка, він брав уже по-справжньому участь у страйку (П. Панч).