-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний діале́кт діале́кти
родовий діале́кту діале́ктів
давальний діале́кту, діале́ктові діале́ктам
знахідний діале́кт діале́кти
орудний діале́ктом діале́ктами
місцевий на/у діале́кті на/у діале́ктах
кличний діале́кте* діале́кти*

Словник синонімів

ДІАЛЕ́КТ (місцевий різновид загальнонародної мови); НАРІ́ЧЧЯ (сукупність таких різновидів на більшій території); ГОВІ́РКА, ГО́ВІР, БАЛА́ЧКАрозм., заст. (на невеликій території). Їм не треба було перекладача, бо словацька мова, як відомо, дуже споріднена з співучим подільським Хоминим діалектом (О. Гончар); Українська мова має три наріччя: північне, або поліське, і два південних -- південно-східне і південно-західне (з журналу); В пам’яті постають особливості місцевої говірки (Є. Гуцало); Дослідник мріє на основі вивчення написів Софії та інших пам’яток Києва відтворити риси невідомого нам київського говору XI-XII століття (з журналу); [Гнат:] Знайомий голос і балачка чисто запорозька. Хто ти? (І. Карпенко-Карий).
ДІАЛЕ́КТНИЙ, ОБЛАСНИ́Й, ГОВІРКО́ВИЙ. Перекладати треба на свою мову, причому не діалектну, а загальнолітературну (М. Рильський); Обласні слова; Говірковий лексичний матеріал. - Пор. діале́кт.