діагоналізуючий 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діагоналізу́ючий | діагоналізу́юча | діагоналізу́юче | діагоналізу́ючі |
| родовий | діагоналізу́ючого | діагоналізу́ючої | діагоналізу́ючого | діагоналізу́ючих |
| давальний | діагоналізу́ючому | діагоналізу́ючій | діагоналізу́ючому | діагоналізу́ючим |
| знахідний | діагоналізу́ючий, діагоналізу́ючого | діагоналізу́ючу | діагоналізу́юче | діагоналізу́ючі, діагоналізу́ючих |
| орудний | діагоналізу́ючим | діагоналізу́ючою | діагоналізу́ючим | діагоналізу́ючими |
| місцевий | на/у діагоналізу́ючому, діагоналізу́ючім | на/у діагоналізу́ючій | на/у діагоналізу́ючому, діагоналізу́ючім | на/у діагоналізу́ючих |