діагоналізуючий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний діагоналізу́ючий діагоналізу́юча діагоналізу́юче діагоналізу́ючі
родовий діагоналізу́ючого діагоналізу́ючої діагоналізу́ючого діагоналізу́ючих
давальний діагоналізу́ючому діагоналізу́ючій діагоналізу́ючому діагоналізу́ючим
знахідний діагоналізу́ючий, діагоналізу́ючого діагоналізу́ючу діагоналізу́юче діагоналізу́ючі, діагоналізу́ючих
орудний діагоналізу́ючим діагоналізу́ючою діагоналізу́ючим діагоналізу́ючими
місцевий на/у діагоналізу́ючому, діагоналізу́ючім на/у діагоналізу́ючій на/у діагоналізу́ючому, діагоналізу́ючім на/у діагоналізу́ючих