діагностувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | діагностува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | діагносту́ймо | |
| 2 особа | діагносту́й | діагносту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | діагностува́тиму | діагностува́тимемо, діагностува́тимем |
| 2 особа | діагностува́тимеш | діагностува́тимете |
| 3 особа | діагностува́тиме | діагностува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | діагносту́ю | діагносту́ємо, діагносту́єм |
| 2 особа | діагносту́єш | діагносту́єте |
| 3 особа | діагносту́є | діагносту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| діагносту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | діагностува́в | діагностува́ли |
| жін. р. | діагностува́ла | |
| сер. р. | діагностува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| діагностува́вши | ||