-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дуда́рик дуда́рики
родовий дуда́рика дуда́риків
давальний дуда́рикові, дуда́рику дуда́рикам
знахідний дуда́рика дуда́риків
орудний дуда́риком дуда́риками
місцевий на/у дуда́рикові, дуда́рику на/у дуда́риках
кличний дуда́рику дуда́рики

Словник синонімів

ДУДА́Р (той, хто грає на дудці, сопілці), ДУ́ДНИК, СОПІЛКА́Р, ДУДА́РИКрозм.,ДУ́ДЛИКдіал.Дудар вигравав на сопілці третяка (П. Панч); За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла (пісня); Свистіли там і тьохкали сліпі сопілкарі з мирославського цеху жебраків (О. Ільченко); Дударику, дударику, заграй по-дударськи (коломийка); Заграй мені, дудлику, на дуду (пісня).