-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дрі́б’язок дрі́б’язки
родовий дрі́б’язку дрі́б’язків
давальний дрі́б’язку, дрі́б’язкові дрі́б’язкам
знахідний дрі́б’язок дрі́б’язки
орудний дрі́б’язком дрі́б’язками
місцевий на/у дрі́б’язку, дрі́б’язкові на/у дрі́б’язках
кличний дрі́б’язку* дрі́б’язки*

Словник синонімів

I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́розм., ДІТЛАХИ́розм., ДІТЛАШНЯ́розм., ДИТИНЧА́ТАрозм., ДРІБНО́ТАрозм., ДРІ́Б’ЯЗОКрозм., ДРОБИНА́розм., МІЛКОТА́розм., ДІТИ́СЬКАрозм., МА́ЛЕЧдіал.,БАХУРНЯ́діал.,ДРІБдіал.; НЕБОЖА́ТАпестл. (у зверненні старшого до молодших). Школа стояла на центральній садибі, і діти з Вишеньок навчалися тут. Малечу возив спеціальний автобусик (В. Дарда); Біжить весела дітвора зі школи (Д. Павличко); На стадіоні в парку дітлахи грали в футбол (Є. Гуцало); Пошкутильгав [секретар] до вікна, видивляючись на дітлашню в скверику (В. Большак); Матерів світлішають обличчя, і сіяють очі дитинчат (В. Сосюра); Тільки він ступив на подвір’я, як за ним вискочили діти - вся дрібнота (М. Чабанівський); Дома десь там діти, дріб’язок голодний чекає на неї (Д. Бедзик); - Погляди лишень, моя дробина зовсім голюсінька (І. Франко); Коло Катрі Мелася - третя моя дочка, а там вже пішла мілкота (Марко Вовчок); - Ураган нас мало не потопив... Тріщало все... Матері з дітиськами кричали від жаху (О. Гончар); На вулиці скрізь біля кожної халупки купчилися дорослі і малеч (О. Досвітній); - Кукурудза готова! Гей, до кукурудзи, бахурня! - кличе Стефко (І. Франко); Лишив я вас самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба (І. Франко); Веселі небожата! Чи не обридло бігать вам і по горам, і по долам? (Л. Боровиковський). - Пор. 1. дити́на.
ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б’ЯЗОК, ДРІБНО́ТАрозм.,ПУСТЕ́розм.,ДЕ́ЩИЦЯрозм.,АБИ́ЩИЦЯрозм.,АБИ́ЩОрозм.,ДУРНИ́ЦЯрозм.,ДУРНИ́ЧКАрозм.,НІКЧЕ́МНИЦЯрозм.,ДУ́РОЩІрозм.,МАЛИ́ЗНАрозм.,ПО́РОХрозм.,ПОЛО́ВАрозм.,БЕЗДІ́ЛЛЯрозм.,МІЗЕ́РІЯрозм.,МІЗЕРНЯ́зневажл., ПШИКзневажл.,МАРНИ́ЦЯдіал.,ФРА́ШКАдіал.,ШАЛЬдіал.;ДРІБНИ́ЧКА, ВИТРЕБЕ́НЬКИрозм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси). Вибачає [гуцул] такі речі, яких би ніхто не вибачив - і нараз образиться через дурницю, через дрібницю - і хапається за топір (Г. Хоткевич); На фронт! Здалося дріб’язком, що сьогодні ми не відпочинемо після наряду (І. Багмут); Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту? (М. Рильський); Горло болить, головно, коли пишу, але то пусте, може, маленька простуда, хутко мусить минути (Леся Українка); - Бач, подумав він, - не даремна назва і не дещиця той дворянський рід. Хоч не для мене він, то для сина здасться (Панас Мирний); А те, що в нього трохи не асистентами працюють учора ще неписьменні таджики, хіба це абищиця? (Л. Первомайський); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра - не яка й різниця (А. Головко); - Товариство, переконуйтесь, наші кольки - то дурнички (А. Крижанівський);[Влас:] Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (М. Кропивницький); Я справді не знаю, що це за знак... Та нічого, - дурощі та й годі (Марко Вовчок); [Михайло:] Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! (М. Старицький); Одно скажу: багатство - тлінь та порох, А торгувати братом - ох, брудота! (А. Кримський); - А десять тисяч, бачте, гроші! А гроші не полова... (І. Нечуй-Левицький); Сим двом безділля - всяке горе, Здавалось по коліна море (І. Котляревський); - Спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію (Д. Бедзик); - Додому повезеш [портсигар]? - питають його. - Я такої мізерні не повіз би,- каже Хома (О. Гончар); Робиш день і ніч, коли треба, з стельмашні буває і не виходиш, а прийде до діла, так виходить пшик (В. Кучер); Він не раз лютився за марницю (І. Франко); Довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом! Ну, та після вулкану це фрашки (М. Коцюбинський); Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Словник Б. Грінченка); Все було дрібничкою в порівнянні з тим великим і всесильним, чим повнилося його серце (М. Ю. Тарновський); На комоді якісь фотографії, картки далекої давнини, різні дрібнички, що давно вже невпотріб бабусі (О. Копиленко); Мартин уважав гарне убрання.. за дурницю, за витребеньки (Грицько Григоренко).
ДРІБНО́ТАрозм. (малі істоти або предмети), ДРІ́Б’ЯЗОКрозм.,МІЛКОТА́розм.,ПО́ДРІБдіал.,ПОДРО́БИЦЯдіал.Корови є по всіх дворах, телиці, свині й поросята, кури й інша дрібнота (Ю. Яновський); Чимало зібралося експонатів на тій виставці - вишиті дівчатками носові хустинки, аплікації.. та всяка інша дрібнота (Ю. Збанацький); Брався тільки дріб’язок, жодна велика рибка більше не попалась (Є. Гуцало); На голос команди повискакувало з дворів ще кілька уланів. Пришпорюючи коня, кожен з них пхав за пазуху добуті гостинці, втоптував кишені різним дріб’язком (Д. Бедзик); Він був міняйло і їздив однокінкою по селах, промінюючи голки, дзеркальця, шила та всяку господарську подріб за платянки (І. Франко); Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Словник Б. Грінченка).
ДРІ́Б’ЯЗОК (невеликі шматочки, частки чогось, перев. розбитого, розламаного), ДРІ́ЗКИрозм.,ДРУ́ЗКИрозм.Я-ак гепне [Майстро] колодкою по глечикові... Глечик - у дріб’язок (Г. Хоткевич); Був бенкет пишний і бучний. Перебито на дрізки весь посуд (О. Довженко); Вагонне скло розтрощено, під ногами скрегочуть скляні, кулями розщеплені друзки (О. Гончар).