-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний доістори́чний доістори́чна доістори́чне доістори́чні
родовий доістори́чного доістори́чної доістори́чного доістори́чних
давальний доістори́чному доістори́чній доістори́чному доістори́чним
знахідний доістори́чний, доістори́чного доістори́чну доістори́чне доістори́чні, доістори́чних
орудний доістори́чним доістори́чною доістори́чним доістори́чними
місцевий на/у доістори́чному, доістори́чнім на/у доістори́чній на/у доістори́чному, доістори́чнім на/у доістори́чних

Словник синонімів

ДА́ВНІЙ (який існує багато часу, давно виник, з’явився, довго триває тощо), СТАРИ́Й, ДА́ВНІ́ШНІЙрозм., ДАВНЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТАРЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ВІДДА́ВНІЙзаст., ДРЕ́ВНІЙзаст.; ДОІСТОРИ́ЧНИЙ (який зберігся, залишився від колишніх часів або існував дуже давно). Ти несеш, столице давня, Мак червоний у руці (М. Рильський); Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений (І. Нечуй-Левицький); Кобзо-орлице! ..Чарами слова розмай, мов ту хмару, недолю. Слово нам верне і силу давнезну і волю (П. Куліш); Старезні липи, мов жива сторожа, стоять при вході (І. Франко); Факти, які засвідчували Данилів віддавній нахил до революційної активності, відразу знайшлися (Ю. Смолич); Сонце ніби зупинилося на мить над горами й осяяло древні мури Генуезької башти (В. Кучер); Доісторичний ліс-праліс, мовляв, і той людину годував (О. Гончар). - Пор. 1. споконві́чний, старови́нний.
ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТАРЕ́ННИЙпідсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙрозм., ДАВНЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ТЕ́МНИЙпоет.; ПРАДА́ВНІЙ, НЕЗАПА́М’ЯТНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, ДОІСТОРИ́ЧНИЙ, АРХАЇ́ЧНИЙкнижн.,НЕПА́М’ЯТНИЙрозм. (який був дуже давно, стосовний далекого минулого); СТАРОДА́ВНІЙ (перев. про історичні події). Мій розум.. розів’ється так вільно і буде зорити без гніву, а пильно на давні віки, на колишні події (Леся Українка); - Ех, товаришу! Укупі з тобою ми падали й стогнали під важкою підошвоюстарого життя (А. Головко); До згоди ж, до гурту, до купи, слов’яни, Забудьмо старезнії чвари! (М. Старицький); Ой шумлять гаї зеленії, ріки повноводнії - про часи давноминулії, про далекі дні (П. Тичина); Ми всі віддавали Віддаленій молодості данину, Ми всі відчували, як змореним чвалом Вона відлітала в сумну давнину (Л. Первомайський); Як сон страшний, та давнішня пора (А. Турчинська); За цими переказами нове прізвище прищепилося в давнезні часи (Ю. Яновський); Люлі, ой, люлі, дитинко моя! В темнім минулім таким був і я (В. Сосюра); В прадавні часи подоляни торгували пшеницею аж з Грецією (М. Стельмах); У колишні давні днини, в незапам’ятні години, що від них лише казки залишились на віки, - склалась казка (Н. Забіла); Начатки речей суть тіла найпростіші, суцільні, І лиш тому неушкоджені можуть віки існувати, Від предковічних часів поновляючи світу будову (переклад М. Зерова); Що не кажи, а ці святки, цей Святвечір, маланки, ці колядки й щедрівки.. віють поезією давніх, доісторичних часів... (М. Коцюбинський); Народ наш.. від непам’ятних часів мав у своїх обрядах і звичаях багаті зароди драми (І. Франко); Батько розказував, що колись, у стародавню давнину, ще тут розбійники жили (Б. Грінченко); - Пор. мину́лий.
ЗАСТАРІ́ЛИЙ (який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам), НЕСУЧА́СНИЙ, АНАХРОНІ́ЧНИЙ, ПАТРІАРХА́ЛЬНИЙпідсил., ДОІСТОРИ́ЧНИЙпідсил. ірон., ДОПОТО́ПНИЙпідсил. ірон.; АРХАЇ́ЧНИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ[ВІДЖИ́ТИЙ], ПЕРЕСТА́РІЛИЙ (перев. про явища духовного, соціального і т. п. характеру). - Марш! - з характерним таджицьким акцентом командував Самієв і йшов далі. Хіба він повинен був зупинятися через те, що мав перед собою застарілу карту Центральної Європи? (О. Гончар); - Ми.. в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць (І. Нечуй-Левицький); Лист однаково втой день не пішов би, - такі-то ще доісторичні тут пошти (Леся Українка); Нас переганяли буквально всі машини, навіть допотопні "Москвичі" з розкладушками і матрацами на верхніх багажниках (П. Загребельний); Повинен прямо я сказать, Що став цей звичай архаїчним (М. Рильський); А молоді.. бунтували проти старосвітських забобонів, віджилих норм і традицій (В. Речмедін); - Загарбавшись між свої чотири стіни, не завдають вони собі навіть стільки праці, щоби дещо путнього прочитати, щоби.. очиститись з перестарілих, дурних, просто смішних пересудів (О. Кобилянська). - Пор. 1. старови́нний, 1. старомо́дний.