дозувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дозува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дозу́ймо | |
| 2 особа | дозу́й | дозу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дозува́тиму | дозува́тимемо, дозува́тимем |
| 2 особа | дозува́тимеш | дозува́тимете |
| 3 особа | дозува́тиме | дозува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | дозу́ю | дозу́ємо, дозу́єм |
| 2 особа | дозу́єш | дозу́єте |
| 3 особа | дозу́є | дозу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дозу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дозува́в | дозува́ли |
| жін. р. | дозува́ла | |
| сер. р. | дозува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дозо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| дозо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| дозува́вши | ||