дозрілий 2 значень

-1-
дієприкметник
(від: дозріти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дозрі́лий дозрі́ла дозрі́ле дозрі́лі
родовий дозрі́лого дозрі́лої дозрі́лого дозрі́лих
давальний дозрі́лому дозрі́лій дозрі́лому дозрі́лим
знахідний дозрі́лий, дозрі́лого дозрі́лу дозрі́ле дозрі́лі, дозрі́лих
орудний дозрі́лим дозрі́лою дозрі́лим дозрі́лими
місцевий на/у дозрі́лому, дозрі́лім на/у дозрі́лій на/у дозрі́лому, дозрі́лім на/у дозрі́лих

Словник синонімів

СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин - який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙрідше.Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Коцюбинський); Все повітря пахощами дише З полонин від свіжих перекосів, Із зрубів від спілої малини (І. Франко); Росте величний дуб, де впав дозрілий жолудь (М. Рильський); Тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки (М. Стельмах).
-2-
прикметник
(який доспів; який досяг повного розвитку)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дозрі́лий дозрі́ла дозрі́ле дозрі́лі
родовий дозрі́лого дозрі́лої дозрі́лого дозрі́лих
давальний дозрі́лому дозрі́лій дозрі́лому дозрі́лим
знахідний дозрі́лий, дозрі́лого дозрі́лу дозрі́ле дозрі́лі, дозрі́лих
орудний дозрі́лим дозрі́лою дозрі́лим дозрі́лими
місцевий на/у дозрі́лому, дозрі́лім на/у дозрі́лій на/у дозрі́лому, дозрі́лім на/у дозрі́лих

Словник синонімів

СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин - який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙрідше.Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Коцюбинський); Все повітря пахощами дише З полонин від свіжих перекосів, Із зрубів від спілої малини (І. Франко); Росте величний дуб, де впав дозрілий жолудь (М. Рильський); Тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки (М. Стельмах).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дозрі́лий дозрі́ла дозрі́ле дозрі́лі
родовий дозрі́лого дозрі́лої дозрі́лого дозрі́лих
давальний дозрі́лому дозрі́лій дозрі́лому дозрі́лим
знахідний дозрі́лий, дозрі́лого дозрі́лу дозрі́ле дозрі́лі, дозрі́лих
орудний дозрі́лим дозрі́лою дозрі́лим дозрі́лими
місцевий на/у дозрі́лому, дозрі́лім на/у дозрі́лій на/у дозрі́лому, дозрі́лім на/у дозрі́лих

Словник синонімів

ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙрозм., ДОХОДЖА́ЛИЙрозм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Кобилянська); Перед ним сидить зріла дівчина, як оці грона винограду (М. Томчаній); - Пригоничі таки впіймали двох здорових, вже дійшлих парубків (І. Нечуй-Левицький); [Хвеся:] Хіба ж не старі? У нас такого доходжалого парубка дядьком дражнять!.. (М. Кропивницький). - Пор. доро́слий.
ДОРО́СЛИЙ (який вийшов з дитячого віку), ПОВНОЛІ́ТНІЙ, ВЕЛИ́КИЙрозм., ЧИМА́ЛИ́Йрозм., НЕМАЛИ́Йрозм., ОПЕ́РЕНИЙ[ОПІ́РЕНИЙ]жарт. - Я навіть змалку почувалась дорослою, я наче весь час доросла (Є. Гуцало); [Долон:] Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний, я не хлоп’я давно (Леся Українка); Сашко-великий у нас тракторист, Сашко-маленький в одному класі зі мною (Ю. Яновський); - Лихо, діти, Лихо мені з вами! Викохав вас, вигодував, Виросли чималі, йдете в люди (Т. Шевченко); - Ти вже немалий ... Друзі твоїх літ дітей мають... (Панас Мирний); Весела натура так і просвічувала з усього його обличчя, так і виказувала в ньому ще не опереного, малодосвідченого хлопчиська (Ю. Збанацький). - Пор. 1. дозрі́лий.