НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в’язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬзаст.,ДОЗО́РЧИЙзаст.;ПРИГО́НИЧзаст.,ПРИГІ́НЧИЙзаст. (наглядач за робітниками, звичайно в панській економії); НАДЗИРА́ТЕЛЬзаст.,СМОТРИ́ТЕЛЬзаст. (тюремний наглядач у дореволюційній Росії). Тюремний наглядач; Стали боятися окупанти, щоб люди між собою не змовлялися. На роботах є наглядачі, пригінчі, не дуже порозмовляєш, а в хаті хто встежить, підслуха? (К. Гордієнко); - Чекати, чекати! Не розходитися! - кликав директор фабрики, що саме тоді в супроводі двох дозорців вийшов зі своєї канцелярії (І. Франко); - Яке право ти маєш зо мною биться, - кричав отаман, - ти мені не пригонич і не хазяїн (І. Нечуй-Левицький); Він уже поспішався до карцеру. Слідком за ним ішов надзиратель і брязкав ключами (С. Васильченко); Після довгих переїздів на звощику Лазар опинився в тюрмі. Тут, незважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель (М. Коцюбинський).