дозволяти 1
Словник відмінків
Інфінітив | дозволя́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | дозволя́ймо | |
2 особа | дозволя́й | дозволя́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | дозволя́тиму | дозволя́тимемо, дозволя́тимем |
2 особа | дозволя́тимеш | дозволя́тимете |
3 особа | дозволя́тиме | дозволя́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | дозволя́ю | дозволя́ємо, дозволя́єм |
2 особа | дозволя́єш | дозволя́єте |
3 особа | дозволя́є | дозволя́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
дозволя́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | дозволя́в | дозволя́ли |
жін. р. | дозволя́ла | |
сер. р. | дозволя́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
дозволя́вши |
Словник синонімів
Словник антонімів
ДОЗВОЛЯТИ | ЗАБОРОНЯТИ |
Давати дозвіл, право на здійснення чого-н., погоджуватися з чим-н. | Не давати дозволу, права на здійснення чого-н., заперечувати проти чого-н. |
Дозволяти ~ забороняти ввозити, вивозити що-н., видавати що-н., використовувати що-н., відзначати що-н. (день народження, ювілей), грати в азартні ігри, гуляти, порушувати що-н. (дисципліну), працювати, тренуватися; ввезення, вживання, вивезення, видання чогось, використання чого-н. (ядерної зброї, балістичних ракет), відвідування кого-н., застосування чого-н., купання де-н., мітинги, створення чого-н., посадку чого-н., пропаганду чого-н., публікацію чого-н., таку поведінку. Дозволяти ~ забороняти бійцям, делегатам, друзям, колективу, населенню, товаришам, учням робити що-н. Дозволяти ~ забороняти впевнено, енергійно, завжди, з охотою, зразу, категорично, несподівано, офіційно, повністю, постійно, раптово, рішуче, спокійно що-н. Закон, статут, уряд дозволяє ~ забороняє що-н. | |
Брянський... Юрась... Ясногорській здавалось, що всюди він тут продовжує жити. Продовжує спонукати і підтримувати, дозволяти й забороняти, діяльно втручається повсякчас в життя своїх бійців (О. Гончар). | |
Дозвіл ~заборона, дозволений ~заборонений; згода ~заперечення, погоджуватися ~заперечувати |