довіюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дові́юваний дові́ювана дові́юване дові́ювані
родовий дові́юваного дові́юваної дові́юваного дові́юваних
давальний дові́юваному дові́юваній дові́юваному дові́юваним
знахідний дові́юваний дові́ювану дові́юване дові́ювані
орудний дові́юваним дові́юваною дові́юваним дові́юваними
місцевий на/у дові́юваному, дові́юванім на/у дові́юваній на/у дові́юваному, дові́юванім на/у дові́юваних